Кухар, кондитер

Бурхливий розвиток мережі підприємств громадського харчування на початку XX ст. потребував організації шкіл кулінарного мистецтва, а потім технікумів, інститутів громадського харчування. Був створений Інститут харчування Академії медичних наук, в якому фізіологи, біохіміки розробили норми харчування залежно від клімату, професії та віку людини, вивчили низку проблем обміну речовин в організмі, створили засади сучасного лікувального харчування. Для широкого використання в харчуванні страв української народної кухні Український науково-дослідний інститут торгівлі і громадського харчування, відновив рецептуру стародавніх національних українських страв, вивчив особливості приготування найпоширеніших у даний час українських страв в різних регіонах нашої держави, склав рецептуру й технологію приготування понад 400 українських страв. 

Основний зміст функціональних обов’язків кухаря залежить від того, який кваліфікаційний розряд йому присвоєно.

Сучасний кухар повинен знати:

— технологію   приготування   усіх видів   страв   та   кулінарних   виробів, особливості  приготування  національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь;

— правила  оформлення  та  подачі порційних страв та страв на замовлення;

— правила  складання   банкетного меню;

— приготування різних видів тіста та виробів з нього;

— основи, значення та технологію приготування дієтичного та дитячого харчування;

— ознаки доброякісності харчових продуктів та органолептичні методи їх визначення;

— умови, строки зберігання та реалізації   сирої   та   готової   продукції, напівфабрикатів;

— вихід готових виробів;

— санітарно-гігієнічні правила утримання продуктів,  кухні, та службових приміщень;

— правила особистої гігієни;

— правила використання та призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів вимірювальних приладів, посуду, тари;

— дотримуватись правил охорони праці, внутрішнього розпорядку і вимог пожежної безпеки.

Характеристика процесу праці кухаря:

Види праці: ручна, механізована, автоматизована; одиночне чи масове виробництво.

Технологічний процес приготування їжі складається з кількох стадій та операцій. Кухар, насамперед, виконує такі операції:   прийом  сировини,  її  переробка, зберігання продуктів; приготування холодних закусок, гарячих страв, випічка з борошна; оформлення страв для їх роздачі. Основні операції кухар   виконує   вручну.   Але   сьогодні вже  більшість трудомістких операцій здійснюють машини, механізми та автомати. 

Асортимент страв, які пропонуються відвідувачам, залежить від типу підприємства громадського харчування. Так, у ресторанах він ширший та більш різноманітний. Причому страви готують за індивідуальними замовленнями, використовуючи підвищені норми закладення продуктів. Зовсім інша ситуація в закладах громадського харчування, де виробництво носить масовий характер, зокрема, на фабриках-заготівельнях та фабриках-кухнях.

Предметами праці кухаря є:

— харчові продукти та напівфабрикати.

Засобами праці кухаря є:

— кухоний інструментарій та обладнання.

Санітарно-гігієнічні умови табезпека праці

Праця кухаря належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Кухарем можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку. На підприємствах громадського харчування застосовують такі види робочих графіків: лінійний чи змінний (всі працівники починають і закінчують роботу одночасно); стрічковий поточний, ступінчастий (передбачає вихід працівників у різний час з тим, щоб в години “пік” забезпечити найшвидше обслуговування); двобригадний (для підприємств, що працюють в дві зміни); комбінований (для підприємств, що працюють більше 12 годин, наприклад ресторани); сумарного обліку робочого часу (для підприємств, де працівника не можливо забезпечити ро ботою рівномірно протягом місяця чи року, наприклад вагонів-ресторанів).

У кухарів 8-годинний робочий день в одну чи дві зміни (залежно від розпорядку роботи закладу). У приватних кафе чи ресторанах режим та темп роботи кухар встановлює сам, виходячи з потреб і можливостей.

Особливі умови та фактори праці:

— працює в приміщенні, але умови мікроклімату несприятливі: температура повітря досягає 25-32С, підвищена вологість повітря, протяги, перепади температури повітря, пов’язані з необхідністю переходів з гарячих у холодні цехи. Під час роботи біля плити впливає інфрачервоне (теплове) випромінення;

— робота пов’язана із вплив інтенсивного шуму, переважно середньочастотного характеру,  викликаного дією витяжної та загальнообмінної вентиляції.

Вимоги професії до особистості працівника

Професія кухар за класифікацією Климова, віднесена до професій типу “людина – техніка” і “людина – людина”. Ця професія вимагає від працівника певних індивідуально-психологічних якостей. Кухар повинен мати хороший загальний інтелект, добре розвинені дотик та нюх; координацію рухів рук; високі показники концентрації, переключення, стійкості та об’єму уваги; добре розвинену довготривалу, мовно-логічну, зорову, образну, оперативну пам’ять.

Особисті якості: добросовісність, ввічливість, охайність, комунікабельність.

Протипоказання до навчання та професійної діяльності

Професія кухаря протипоказана людям, які страждають: серцево-судинними захворюваннями, ревматизмом, шкірними захворюваннями, запамороченням, нервово-психічними захворюваннями, легеневими захворюваннями: туберкульоз, хронічна пневмонія, бронхіт, ларингіт, тонзиліт, гіпертонія, виразкові хвороби, гастрит, коліт, захворювання нирок і сечовивідних шляхів, цукровий діабет.

Заробіток та перспективи зайнятості

В період професійної підготовки виплачується стипендія згідно чинного законодавства. Середній заробіток кухаря залежить від фінансового стану підприємства, форми власності, кваліфікації   працівника і в різних регіонах на різних підприємствах може коливатися. Професія кухаря дає можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю та на підприємствах, ресторанах, кафе.

Професія “кондитер” – складна і потребує не лише естетичного смаку та художніх здібностей від робітника, але багатьох знань та вмінь. Від покоління до покоління передавали люди досвід приготування їжі. Ще в давній Греції був культ Акслепія, міфічного лікаря-цілителя, що мав ім’я Єскулап. Його дочка Гігея вважалась покровителькою науки та здоров’я, а вірною помічницею їх була кухарка Куліна. Вона стала покровителькою кухарської справи. Від цього імені похо-дить і назва професії – кулінар, кондитер. Під час значних перемог над ворогом,  радісних подій  проводилися у Стародавньому Римі та Греції цілі бенкети з тисячами запрошених гостей. Вже тоді були підготовлені люди, котрі готували їжу та відповідали за такі святкування.

Українська кухня з давніх-давен відзначалась різноманітністю страв з високими смаковими і поживними якостями. Приготування їжі виділилось в окрему спеціальність при княжих дворах та монастирях. Так вже в XI столітті в Києво-Печерському монастирі серед ченців було кілька кухарів.

Розквіт капіталізму у XIX столітті привів до розвитку всієї    харчової    промисловості.   Невеликі   ресторації та кафе прагнули наслідувати нову моду,  і з’являється окрема посада кондитера, що спеціально виготовлює солодощі до чаю та кави. 

Кондитер – це професія, яка передбачає як ручну, так і механізовану роботу за допомогою автоматичних приладів та устаткування: маслорізка, пекарні, змішувачі, ножі, котли,  духові  шафи, тощо. Проводить дуже багато різноманітних операцій:  фільтрацію, вимірювання, виготовлення   тіста, випікання, тощо.

Професія кондитера – широка та змістовна, праця кропітка і важка, яка потребує багато зусиль, напруження,     натхнення,   творчого пошуку.

Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці

Робота кондитера в основному проходить в цеху з 8-годинним робочим днем, в одну або в дві зміни, якщо це велике підприємство. На приватних підприємствах робота залежить від потреби ринку, який диктує свої особливі умови. Але кондитерські, які відрізняються оригінальними виробами, користуються у мешканців міст, сіл великим попитом, і продукція сучасних кондитерів розкуповується дуже охоче, особливо напередодні вихідних та свят. 

Обмежень щодо статі та віку немає, працюють і жінки, і чоловіки – особливо останнім часом, коли почали відкривати приватні кондитерські. Однак відомо, що найкращі кухарі та кондитери – саме чоловіки.

Робота кондитера вимагає високої емоційної напруги. Багато часу кондитери проводять з великою кількістю електро-, тепло-, та газоприладів. В цеху постійно висока температура та шум. Тому ці умови праці викликають іноді перенапруження і ризик помилок або навіть призводять до травматизму, перегріву, переохолодження та алергічних захворювань.

Вимоги професії до особистості працівника

Працювати кондитером може не кожний. Ця професія вимагає від працівника певних індивідуально-психологічних якостей. Кондитер повинен мати хороший невербальний інтелект, високий рівень оперативної пам’яті, концентрації та стабільності уваги, вміння переключати та розподіляти увагу, мати розвинуте наочно-дійове та просторове мислення. Також мати стійкий інтерес до художньої діяльності, здібності до професій типу “людина – художній образ”: добре ліпити, малювати; розвинену творчу уяву. У кондитера повинна бути розвинена тактильна, м’язова та температурна чутливість, хороший нюх, слух, смак, правильне відчуття кольору, хороша зорова та моторна координація, високий ступінь координації рухів рук.

Професія кондитера потребує високої пунктуальності, акуратності: точно дотримуватися температурного режиму, витримувати точну рецептуру, виконувати всі технологічні операції, витривало переносити знаходження в гарячому цеху, де випікаються вироби, вчасно охолоджувати їх.

Протипоказання до навчання та професійної діяльності

Професія кондитера не рекомендується особам, які страждають на захворювання серцево-судинної та нервової системи, туберкульоз, дальтонізм, порушення психіки, часті простудні захворювання, алергію, астму. Часті санітарні перевірки дозволяють тримати на кондитерському виробництві здорових людей, які виготовляють художньо-прекрасну продукцію.

Заробіток та перспективи зайнятості

В умовах розвитку в Україні економіки та ринкових відносин   почало розвиватись  і  налагоджуватись громадське харчування та заклади обслуговування. Набули розповсюдження заклади з іноземними інвестиціями, але поруч з ними з’являються національні заклади   громадського харчування, такі як  “Млин”,  “Курені”, “Корчма” і т.д. 

Після навчання у випускників дуже високі перспективи щодо працевлаштування. Якщо навіть заклади громадського харчування неохоче беруть молодь без досвіду, є можливість працювати у приватних підприємствах, що бурхливо розвиваються. Великі кондитерські фабрики та цехи теж охоче приймають молодь, яка стажується та набуває досвіду біля майстрів-кондитерів. Кваліфіковані кондитери мають можливість відкривати власні кафе. Тому поки існує людське суспільство, будуть перспективи у робітників харчової промисловості і, зокрема, у кондитера.