Оператор комп’ютерного набору

ХАРАКТЕР РОБОТИ

Професія оператора комп’ютерного набору, за класифікацією Є.О.Клімова, відноситься до типу професій “Людина – знакова система”. Сфера діяльності – цифри, формули, таблиці, тексти. Для оператора комп’ютерного набору характерне поняття “робоче місце” – стіл і “робоча зона” – комп’ютер, мишка, системний блок і т.п.

УМОВИ РОБОТИ

При виконанні робіт на персональних комп’ютерах необхідно дотримуватися вимог загальної інструкції з охорони праці. До самостійної роботи на персональних комп’ютерах допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, інструктаж з охорони праці та правил з електробезпеки. В подальшому вони повинні проходити інструктаж на робочому місці щоквартально. Особи, що постійно працюють на персональних комп’ютерах, з метою попередження в них професійних захворювань, повинні проходити попередні, при влаштуванні на роботу, та періодичні медичні огляди – раз у два роки.

Під час роботи на персональних комп’ютерах мають місце наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

– фізичні: підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищений рівень статичної електрики, підвищений рівень іонізації повітря;

– психофізіологічні: статичні та динамічні перенавантаження, розумове перенапруження, перенапруження зорового аналізатора.

Робота персональних комп’ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану. Оптимальною при роботі на персональному комп’ютері є відстань в 50 см від екрану. Для нейтралізації зарядів статичної електрики рекомендується в приміщенні з персональним комп’ютером збільшувати вологість повітря. Навколо оператора повинен бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення яскравості екрана до яскравості оточуючих поверхонь предметів не повинно перевищувати в робочій зоні 3:1.

МЕДИЧНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ

Медичними протипоказаннями для оволодіння професією оператора комп’ютерного набору є:

– вроджені та набуті вади серця без порушення кровообігу;

– юнацька гіпертонічна хвороба 1ст.;

– артеріальна гіпертонія;

– геморогічні діатези, гемолітична анемія;

– деформації хребта (сколіоз та ін. );

– порушення хапаючої та утримуючої функцій кисті працюючої руки;

– поліартрит хронічний неспецифічний;

– залишкові явища перенесених органічних захворювань ЦНС та травм;

– міопатія та аміотрофія;

– означена вегетативна дисфункція, неврастенія, неврози;

– значне зниження слуху на обидва вуха, неврит слухових нервів;

– шкірні захворювання (екзема, нейродерміт);

– короткозорість малого та середнього ступеню без змін на очному дні, а також далекозорість, відсутність одного ока або різьке зниження гостроти зору на одне око;

– хронічні захворювання очей (блефарит, кон’юктивіт);

– занижене сприйняття кольорів;

– юнацька глаукома;

– означена затримка фізичного та статевого розвитку.

Психофізіологічні та психологічні обмеження, швидка втомлюваність сенсорно-перцептивного апарату, слабка концентрація та низький рівень розподілу уваги, порушена комбінаторика, погіршена координація рухів, тремор, тік, неврівноваженість, імпульсивність або загальмованість перебігу нервових процесів.

Операторам комп’ютерного набору радимо не уникати періодичних профілактичних медичних оглядів.

ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Поряд з високими вимогами до здоров’я людини діяльність оператора комп’ютерного набору висуває підвищені вимоги до його психофізіологічних та психологічних якостей, передусім до пізнавальної, емоційно-вольової сфер і характеру людини. Важливу роль у діяльності оператора відіграє зорове сприйняття. По-перше, воно бере участь в ознайомленні оператора із завданням програміста, реалізації цього завдання. По – друге, управління ЕОМ здійснюється в умовах зчитування оператором різноманітних зорових сигналів на шкалах різних елементів і пристроїв ЕОМ. Завдяки цим сигналам, оператор виконує певні дії і маніпуляції, спрямовані на запуск машини, її зупинку, сповільнення чи зміну напрямку функціонування системи. Такого типу професійні завдання висувають високі вимоги до точності зорового сприймання та його об’єму. Оператор повинен також добре розрізняти світлові сигнали різного кольору та їх інтенсивність.

Великого навантаження зазнає увага оператора. Під час роботи вона напружена, спрямована на зчитування значної за обсягом зорової інформації, зосереджена на виконанні завдання в цілому. Успішне розв’язання такого роду професійних завдань вимагає від оператора високо-розвиненої стійкості уваги, здатності до її концентрації.

Однією з умов успішної роботи оператора є дуже високий рівень розвитку швидкості і точності рухів. Це пояснюється тим, що продуктивність праці оператора значною мірою залежить від його темпу роботи, здатності швидко і правильно набирати цифри чи букви на клавіатурі машини. За кожним пальцем закріплені певні клавіші. Досвідчені оператори набирають необхідну інформацію на клавіатурі “сліпим” методом, тобто не дивлячись на неї, а концентруючи всю увагу на інформаційному матеріалі, зображеному на моніторі. Робота оператора комп’ютерного набору одноманітна. Водночас вона вимагає від оператора високої відповідальності і постійної уваги протягом усього робочого дня. У таких умовах добре справляються з роботою оператори з високим рівнем емоційної стійкості. Недостатній рівень розвитку самовладання, емоційної стабільності створює передумови для виникнення стану підвищеної стомлюваності, нервового напруження. Важливою психологічною умовою успішної діяльності оператора комп’ютерного набору є високий розвиток професійно-важливих якостей. Серед них: висока відповідальність, дисциплінованість, працьовитість, точність у роботі, ретельний самоконтроль і вольова саморегуляція, наполегливість у досягненні мети, прагнення до розширення і підвищення професійних знань. Робота на ЕОМ цікава для тих людей, хто може протягом тривалого часу зосереджуватися на виконанні складних, але досить одноманітних операцій, любить маніпулювати цифрами, знаками, системою знаків, віддає перевагу роботі, яку може виконувати індивідуально.

ВИМОГИ ДО ІНДИВІДУАЛЬНО-ОСОБИСТИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХІВЦЯ

Ретельність, терпіння, стійкість уваги, вміння бачити те, що стоїть за умовними знаками, здатність довго зосереджувати увагу, швидкість і точність рухів, схильність до роботи на одинці.

СПОРІДНЕНІ ПРОФЕСІЇ

За родом своєї діяльності оператор комп’ютерного набору може працювати: оператором комп’ютерної верстки, укладальником тексту, оператором з введення даних в ЕОМ, конторськими службовцями, секретарем-друкаркою, секретарем-стенографісткою, програмістом.

Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)

Без суворого обліку неможливо уявити діяльність сучасного підприємства, господарства. Займається цим бухгалтер. Конторський службовець є першою і основною сходинкою до опанування професії бухгалтера. 

Загальна характеристика професії:

• Організовує і веде облік; 
• Повинен розуміти , що немає жодного питання (кадрового, технічного, виробничого, або соціального), який би не мав облікових наслідків; 
• Зобов’язаний брати участь в розробці, погодженні і прийнятті рішень у різних сферах діяльності підприємств, передбачати фінансові наслідки рішень, що приймаються; 
• Здійснює бухгалтерський облік, перевіряє достовірність отриманої інформації; 
• Контролює дотримання законності при витрачанні грошових коштів і матеріальних ресурсів; 
• Складає контрольно-ревізійні документи і бухгалтерську звітність; 
• Проводить бухгалтерські експертизи і претензійну роботу; 
• Координує аналітичну роботу різних фінансово-економічних служб; 
• Ставить задачі автоматизованої обробки економічної інформації.

Вимоги до індивідуальних особливостей спеціаліста:

• Здатність зберігати витримку у будь-якій ситуації; 
• Добра довгострокова й короткочасна оперативна пам’ять; 
• Арифметичні здібності; 
• Окомір; 
• Спостережливість; 
• Чіткість і акуратність; 
• Чесність; 
• Комунікабельність.

Вимоги до професійної підготовки

Повинен знати:

• Статистику, фінанси і кредит; 
• Постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з організації бухгалтерського обліку і складання звітності безпосереднього напряму його діяльності; 
• Основи управління; 
• Принципи, методи і практичні питання організації і здійснення бухгалтерського обліку; 
• Технологію конкретної галузі народного господарства, її економіку, організацію і планування; 
• Методику складання звітності і різних контрольно-ревізійних документів; 
• Питання машинної обробки економічної інформації, створення АСУ; 
• Основи трудового законодавства; 
• Основи економіки, організації виробництва, праці та управління; 
• Основні принципи і практичні навички роботи на комп’ютері.

Повинен уміти: 

• Виконувати роботу з ведення нескладних операцій з обліку майна, коштів, фондів, цінних паперів, результатів господарсько-фінансової діяльності тощо на підприємстві; 
• Одержувати, за оформленими відповідно до встановленого порядку документами, кошти і цінні папери в банківських установах для виплати працівникам заробітної плати, премій, витрат на відрядження тощо; 
• Вести на основі прибуткових і видаткових документів касову книгу, звіряти фактичну наявність грошових сум і цінних паперів із книжковим залишком, складати касову звітність; 
• Виконувати реєстрацію бухгалтерських проводок і рознесення їх за рахунками; 
• Готувати на основі оперативних і статистичних звітів довідку з питань, що належать до його компетенції; 
• Стежити за зберіганням бухгалтерських та нормативно-правових документів, які стосуються його діяльності.

Медичні протипоказання

Робота не рекомендована людям, які страждають на захворювання: 

• Нервової системи; 
• Відхилення у психіці (надмірна помисливість, тривожність, збудливість); 
• Судинну дистонію з вираженими головними болями (гіпертонія, мігрень); 
• Опорно-рухового апарата; 
• Різко виражені неврози.

Після закінчення нашого навчального закладу випускники мають змогу знайти роботу не тільки бухгалтера, але й облікового робітника, завідувача матеріального складу, бухгалтера з обліку праці і заробітної плати, приватного підприємця.

{jcomments on} 

Кажуть, що театр починається з гардеробу. А ось фірма, установа починається із секретаря-референта.

Саме секретар – обличчя фірми, права рука керівника підприємства. Він є координуючим центром організації, установи чи підприємства.

Тому сучасні підприємства, організації і заклади неможливо собі уявити без секретаря. Спеціалісти цієї професії активно допомагають керівникам різних рангів якісно і організовано вирішу­вати поставлені перед ними завдання. Кваліфікований секретар повинен проявити свої ділові, організаторські і комунікативні якості. Постійно спілкуючись з різними відвідувачами, знайомлячись з новою інформацією, він має можливість підвищити свій інтелектуальний та культурний рівень, розширити свою обізнаність та коло інтересів, збільшити свою професійну компетентність. Поєднання розумової праці з організаторськими вміннями роблять цю професію особливо цікавою, її відносять до найбільш перспективних професій нового типу, в яких основою кваліфікації є високий рівень загальної і спеціальної освіти.

Сучасний секретар повинен досконало володіти не тільки офісним обладнанням, але й знати управлінський процес, бути обізнаним з усіма головними питаннями розвитку тієї галузі, в якій діє фірма, організація. Він бере на себе деякі функції щодо прийняття рішень і поступово стає кваліфікованим спеціалістом з адміністрування.

Секретар отримує необхідні для керівника відомості від підрозділів або виконавців, викликає за його доручен­ням працівників, здійснює роботу щодо підготовки засідань, нарад, які проводить керівник. В його функціональні обов’язки входить підбір необхідних керівнику службових документів, перегляд документів, які адресовані керівнику, та зазначення головних мо­ментів у них, прийняття розпорядчих, довідково-інформаційних та іменних документів до розгляду та підпису керівника. Організує прийом відвіду­вачів, сприяє оперативності розгля­дання заяв відвідувачів та пропозицій працівників.

Складність професійної діяльності секретаря полягає і в тому, що йому доводиться виконувати функції, які вимагають прийняття рішень: складання графіка робочого дня керівника і контроль за його виконанням, робота з кореспонденцією, підготовка листів.

Виходячи із складності професійної діяльності, секретар повинен знати:

• • • основи державного, адміністративного та трудового законодавства;
    • основи діловодства,
    • структуру та характер діяльності організації;
    • посадові обов’язки співробітників;
    • систему організації управлінської праці;
    • послідовність роботи з різними видами службової документації та контролю за їх виконанням;
    • правила організації прийому відвідувачів і застосування засобів комунікації управлінської праці;
    • основи професійної етики;
    • методи ведення переговорів та укладання контрактів;
    • психологію ділових взаємовідносин;
    • ділову лексику української мови.

Залежно від профілю установи, організації обов’язки секретаря можуть бути розширені, тому він повинен уміти:

• готувати проект порядку денного керівника на наступний день,
• щоденне складання списку поточних і незавершених справ,
• орієнтувати співробітників установи на порядок денний робочого дня керівника,
• підбирати необхідні керівникові матеріали, інформацію, службові документи,
• допомагати в роботі з періодичними і спеціальними виданнями,
• забезпечити швидкий пошук службової документації.

Крім того, він повинен уміти організовувати ділові поїздки керівника, виділяти головне з усіх письмових та усних повідомлень, бажано володіти стенографією.Працювати з диктофоном, факсом, комп’ютером, модемом, копіювальною технікою.

В обов’язки секретаря може входити обслуговування гостей під час переговорів керівника.

Ритм і режим роботи секретаря визначається робочим планом керівника. Секретар не зможе повною мірою допомагати, не знаючи його планів. Виходячи з цього, стає зрозумілою необхідність інформованості секретаря про генеральні і конкретні завдання, ієрархію цілей, які постають перед керівником у його робочих планах.

Основний предмет праці секретаря – це люди, їх організація і управління, тому ця професія належить до професій типу “людина – людина”. Але секретарю доводиться час­то працювати з документами, статистикою, різноманітними технічними засобами. Тому певною мірою цю професію можна віднести й до професій типу “людина – знакова система”, “людина – техніка”.

Спорідненими професіями секретаря є такі професії, як діловод, секретар-стенографістка, адміністратор, офіс-менеджер, менеджер персоналу тощо.

• Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці.

Професійна діяльність секретаря належить до розумової праці значної завантаженості. Великі перевантаження несуть нервова система, зоровий, слуховий і мовний аналізатори. Посаду секретаря в основному обіймають жінки, тому що вони легше справляються з переживаннями, швидше сприймають і опрацьовують інфор­мацію, зосереджують увагу на потрібному матеріалі або об’єкті, мають стереотипне мислення. Жінки більш спостережливі ніж чоловіки. Але це все не виключає можливості займання посади секретаря чоловіком. Режим праці секретаря-референта визначається режимом праці керівника. Тому у нього, в основному, ненормований робочий день. Працює секретар у приміщенні з побутовим мікрокліматом. До несприятливих факторів можна віднести роботу на комп’ютері, напружений режим роботи, постійне чекання викликів керівника, робота з людьми, що потребує постійного нервового напруження.

• Вимоги професії до особистості працівника.

Секретар повинен мати добрі знання української та інозомених мов. Бажано володіння іноземними мовами, що дає можливість секретарю успішно просуватися по службі.

Фахово істотним для роботи секретаря є гострий слух. Він повинен безпомилково сприймати і передавати інформацію.

Секретар – це надійний помічник керівника. Важливою психо­логічною умовою успішної діяльності секретаря є високий рівень розвитку професійно важливих та особистісних якостей, таких як інтерес до професії, дисциплінованість, правдивість, комунікативність, точність рухів, концентрація та переключення уваги, оперативна і довгочасна пам’ять, точність сенсомоторних дій, емоційна стабільність, урівноваженість, підвищене почуття обов’язку і відповідальності. Він повинен про все пам’ятати, все передбачати, вчасно і якісно виконувати всі доручення.

За всіх обставин він повинен зберігати спокій і стриманість, поводитися тактовно, бути доброзичливим, скромним і привітним, вміти оперативно встановлювати контакти. Почуття гумору допоможе йому зняти напруження, владнати конфлікт, допомогти відвідувачам перемогти хвилювання. За потреби секретар повинен проявити наполегливість і твердість характеру, здатність до ризику.

Серед особистих рис характеру йому необхідні працелюбність, самостійність, відповідальність, ініціативність, зацікавленість у роботі і зібраність, високий самоконтроль поведінки. Перевага екстравертованості або інтровертованості не стає протипоказанням при оволодінні спеціальністю секретаря-референта, якщо ці характеристики особистості не поєднуються з нейротизмом.

Робота на комп’ютері вимагає добре розвинених моторних навичок, хорошої координації рухів, швидкості, точності, ритмічності.

Професійно важливими якостями є рівень розвитку переключення, розподілу та стійкості концентрації уваги. Робота з документами, друкування на фоні розмов відвідувачів, їх питань, телефонних дзвінків та ін. вимагає від секретаря-референта вміння зосере­дитися, сконцентрувати свою увагу на виконанні завдання.

Часто йому доводиться одночасно спостерігати за сигналами з кабінету керівника, за відвідувачами, друкувати і водночас відповідати за телефоном. Він повинен бути охайно одягненим і тактовним.

Різноплановість діяльності секретаря-референта вимагає активного мислення при вирішенні різноманітних завдань. Він повинен логічно і чітко висловлювати свої думки, швидко і правильно розуміти людей, які звертаються до нього особисто або за телефоном, і надати їм потрібну інформацію.

Секретарю-референту потрібна в роботі хороша пам’ять як словесно-логічна (адреси, прізвища, імена по батькові, правила оформлення документів, термінологія, скорочення), так і зорова – пам’ять на обличчя співробітників і відвідувачів.

Якість, темп роботи значною мірою визнача­ються особливостями нейродинаміки (силою, рухливістю, врівноваженістю нервових процесів). Високий рівень рухливості нервових процесів означає здатність до швидкої

• Професійне навчання

Професійне навчання переробки інформації, постійної зміни видів діяльності за наявності нових ситуацій, готовність та бажання взаємодії з новими предметами, явищами. Сильна нервова система дозволяє витримувати великі, тривалі робочі навантаження без зміни якісних показників. Хороший розвиток всього комплексу вказа­них якостей є необхідною умовою ефективної діяльності секретаря-референта. Підготовка кадрів, які здатні успішно виконувати багатогранні обов’язки секретаря-референта, проводиться в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, що мають відповідні ліцензії. Під час навчання вони отримують знання із стенографії, організації діловодства, методики його вдосконалення. Система професійно-технічної підготовки надає достатню, всебічну підготовку з теорії та практики використання сучасної інформаційної техніки, управлінських дисциплін, професійної етики, соціальних дисциплін. Наявність вищої освіти (у більшості випадків гуманітарної), вільне володіння українською, російською та іноземними мовами значно підвищують шанси зайняти вакансію секретаря-референта в хорошій фірмі. Тривалість навчання залежить від форми навчання і навчального закладу.

• Протипоказання до навчання та професійної діяльності

Протипоказання до навчання та професійної діяльності є захворювання серцево-судинної системи, розлади нервової системи, психічні недуги, дефекти мови і слуху, обмеження рухів кінцівок. Люди, які планують освоїти і працювати секретарем, повинні мати стійку психіку. Неврівноважені, конфліктні, нестримані і нетерплячі люди не можуть працювати секретарем. Крім того, люди із слаб­кою нервовою системою не можуть розраховувати на якісну роботу. Вони постійно відчуватимуть труднощі під час встановлення контактів, розгублюватимуться в нових умовах, швидко втомлюватимуться. Робота секретаря вимагає від людини міцного здоров’я і сильної нервової системи.

• Заробіток та перспективи зайнятості.

Оплата праці секретаря неоднакова у різних організаціях, фірмах, установах. У державних установах секретарі отримують заробітну плату згідно з штатним розписом. Існують різні надбавки (за знання комп’ютер­ної справи, іноземної мови), доплати за компетентність, премії. У приватних фірмах заробітна плата секретаря висока і визначається угодою. Величина зарплати залежить від вимог і професійної компетентності. Ринок праці постійно потребує висококваліфікованих секретарів. Тому перспективи працевлаштування по закінченні навчання великі. Ризик безробіття невеликий.