Електрозварник

Зварка як високовиробничий процес виготовлення нероз’ємних з’єднань находе широке використання при виготовленні металургійного, хімічного, ковальського, енергетичного обладнання, сільськогосподарському та тракторному машинобудівникові, в виробництві будівельних та інших конструкцій. прискорений розвиток визиває швидке зростання кількості чисельності кадрів зварників, працюючих в різноманітних галузях промисловості, а також постійне зростання вимог до їх теоретичних та практичних знань та вмінь. 

Засновоположниками електродугової зварки металів та сплавів являються російські вченні та винахідники. Вони перші винайшли способи дугової зварки плавленими електродами, та не плавленими електродами, автоматичні регулятори та зварні генератори. 

Загальна характеристика професії: 

• з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату; 
• Збирає заготовки (вузли) конструкцій; 
• здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця; 
• налагоджує зварювальне устаткування; 
• встановлює необхідний режим зварки; 
• здійснює зоровий контроль швів. 
• запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.

Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. У процесі роботи електрозварник виконує поступальні і коливальні переміщення електроду, регулює температуру, довжину дуги і процес утворення шва. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум’я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу. Праця електрогазозварника в основному ручна, виконується індивідуально, при мінімальному діловому спілкуванні. Працює як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Для захисту від теплових і світлових випромінювань використовує спецодяг і маску (щиток), що має захисні кольорофільтри. Режим роботи в основному двозмінний, темп роботи вільний. 

Вимоги до індивідуальних особливостей фахівця: 

• підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста; 
• гострота зору і кольоросприйняття; 
• гнучкість і рухливість рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата; 
• уміння тривалий час сконцентровувати увагу; 
• володіти хорошою зорово-моторною координацією; 
• розвинена просторова уява і технічним мисленням; 
• акуратність і урівноваженість.

Вимоги до професійної підготовки. Повинен знати: 

• фізичні і хімічні властивості чорних і кольорових металів; 
• способи їх з’єднання залежно від розмірів деталей; 
• конструкцію, принципи і режими роботи зварювальних апаратів; 
• властивості електродів і способи їхнього підбору для різних марок зварюваних металів; правила підготовки деталей і вузлів для зварювання; 
• причини виникнення внутрішніх напруг і деформацій у зварюваних виробах; 
• технічні вимоги до якості зварних з’єднань, заходи запобігання браку і шляхи його усунення.

Вимоги до професійної підготовки. Повинен уміти: 

• правильно вибирати потрібний режим зварювання; 
• виконувати зварювання різними способами, у різних просторових положеннях; 
• зварювати деталі різних конфігурацій і розмірів; 
• заварювати раковини та інші дефекти у вузлах; 
• виконувати наплавлення зношених деталей; 
• здійснювати контроль режимів зварювання; 
• виробляти приймання зварних з’єднань.

Медичні протипоказання. Професія протипоказана людям, які страждають на захворювання: 

• захворюваннями дихальних органів; 
• опорно-рухового апарату (радикуліт, остеохондроз тощо); 
• серцево-судинної і нервової систем; 
• розладами психіки і мають виражені дефекти зору і слуху.

Зварювання — надійний та економічний спосіб нероз’ємного з’єднання деталей машин, конструкцій та споруд. Суть його – в утворенні міцних зв’язків між атомами і молекулами з’єднуваних тіл завдяки місцевому зчепленню під тиском чи особливому виду деформацій. Неможливо уявити сучасне оточуюче середовище, без застосування такого міцного і доступного способу з’єднання, як зварювання. Йога попередником у розвитку практичної технічної думки було паяння. Паяння – спосіб з’єднання деталей у твердому нагрітому стані за допомогою припою, це один із найдавніших способів нероз’ємного з’єднання металів.

Суспільне-економічне значення професії та перспективи ії розвитку

Зварювання металів знайшло поширення завдяки технічним та економічним перевагам у порівнянні з іншими способами з’єднання деталей, конструкцій та споруд. В машинобудуванні, наприклад, зварюють пластикові труби і лінолеум, у легкій промисловості — елементи одягу і взуття. У важкому машинобудуванні застосовують зварювання з великими потужностями джерел нагрівання (дугові механізовані, електрошлакові, електроннопроменеві та інші), в сільському господарстві — ручне дугове і газове зварювання. В електронній промисловості, де зварні з’єднання виконуються під мікроскопом, навпаки, застосовують малі потужності і досягають великої точності (імпульсне лазерне, електронно- променеве, ультразвукове, контактно-конденсаторне та інші види зварювання).

Залежно від розмірів конструкцій, що зварюються, і характеру виробництва робоче місце електрогазозварника може бути розміщене безпосередньо біля зварюваного виробу чи у спеціальній кабіні. Така кабіна обладнується припливно-витяжною вентиляцією, що є протидією забрудненню повітря домішками, які виділяються при зварюванні. Електрогазозварник забезпечується спецодягом з брезенту чи сукна, а також спецвзуттям. Для захисту обличчя від променів зварювальної дуги і бризок розплавленого металу використовується маска або щиток з легкої фібри чорного матового кольору з захисними світлофільтрами.

Характеристика процесу праці

Електрогазозварник виконує ручне електродугове, плазмове та газове зварювання (різання) деталей, конструкцій та труб із сталі, чавуну, кольорових металів і сплавів, зварювання на автоматах, у тому числі обладнаних телевізійними, фотоелектронними та іншими пристроями, напівавтоматичне зварювання за допомогою автоматичних маніпуляторів (роботів).

Він здійснює електродугове повітряне стругання деталей з високовуглецевих легованих і спеціальних сталей та чавуну, зварює конструкції з металів та сплавів з обмеженою зварюваністю, в тому числі з титану і титанових сплавів, зварює дефекти деталей машин та механізмів, готує шви до зварювання та зачищає їх після.

При роботі на зварювальних автоматах і напівавтоматах функції зварника полягають у підготовці поверхонь, виборі технологічних режимів, контролі процесу зварювання та якості шва, а також у обслуговуванні відповідного устаткування. Разом з тим, незважаючи на застосування різних видів зварювальних машин, важливе значення має і завжди буде мати ручне зварювання. Воно незамінне у будівництві, при прокладанні трубопроводів, створенні гідроспоруд, ремонті різноманітної техніки. Неможливо оволодіти основами професії, не володіючи прийомами ручного зварювання. Зварювання ведеться за кресленнями та технологічними картами, до вказано, що визначають методи, марки електродів та час, потрібний для зварювання. При необхідності зварити деталь, до якої немає технологічних карт та креслень, зварник самостійно визначає особливості параметрів зварювання, матеріалу, шву, електродів, режиму тощо.

Він також повинен добре знати правила обслуговування електрозварювальної апаратури, механічні та технологічні властивості зварюваних металів, марки і типи електродів, види зварних з’єднань, типи швів, режими зварювання, способи випробування зварних швів, види дефектів і способи їх попередження та усунення, правила техніки безпеки.

Електрогазозварник повинен вміти виконувати роботи з ручного та автоматизованого дугового, газоелектричного і газового зварювання деталей, читати креслення, визначати основні причини браку і усувати їх, застосовувати раціональні прийоми роботи, економно використовувати матеріали і електроенергію, дотримуватись правил техніки безпеки.

Тип діяльності

Професія електрогазозварника відноситься до типу “людина – техніка” і пов’язана з виробництвом і обробкою металу.

Праця електрогазозварника належить до класу перетворюючих професій ручної праці і здійснюється переважно на відкритому повітрі в умовах перепадів температури і вологості.

Засоби виробництва (матеріали, інструменти, устаткування)

Процес електрозварювання полягає в тому, що електрична дуга нагріває до плавлення краї зварюваного металу і кінцівку електроду. Цей розплавлений метал після охолодження утворює шов. Зварний електрод являє собою дротик з металу, близького за складом до зварюваного, із спеціальною обмазкою. В діаметрі електрод 1-6 мм, довжина 250-400 мм. Температура зварювальної дуги коливається від 5000 до 12000 градусів. Зварювальна дуга виникає при короткочасному дотику електрода до зварювального металу. Довжина зварювальноі дуги підтримується зварником у рамках 3­6 мм. Для живлення дуги використовується електричний постійний або змінний струм великої напруги, який отримують від спеціального джерела живлення (зварювальний трансформатор, перетворювач чи випрямляч), від якого струм подається до електродотримача і виробу.

При ручному дуговому зварюванні в руках, зварника завжди знаходиться електродотримач – пристрій, до якого кріпиться електрод. Існує багато різноманітних типів і моделей електродотримачів, але всі вони повинні відповідати певним вимогам: зварний електрод повинен швидко і надійно кріпитися до тримача; після згорання електроду кінець, що залишився, повинен легко виходити; руки зварника повинні бути надійно захищені від дії електричного струму і від опіку тримачем.

У роботі зварник застосовує різні інструменти. Спеціальна металева щітка використовується для очищення металу від окалини або іржі. Зубило необхідне для зняття кірки шлаків після зварювання. Для з’єднання електричних схем і ремонту джерел живлення зварнику потрібні викрутка з діелектричною ручкою, плоскогубці комбіновані, розвідний ключ, молоток. Як захисні засоби зварник використовує світлофільтри або звичайне темне скло, яке вставляється в маску.

Зварнику необхідні також: захисна маска, клема заземлення, муфти, електротримачі різних типів тощо.

Живлення зварювальної дуги здійснюється зі спеціальних джерел, які діляться на джерела змінного струму (трансформатори) і джерела постійного струму (генератори, перетворювачі, випрямлячі).

З метою якісного виконання обов’язків електрогазозварнику необхідно осягнути певний рівень знань та навичок у діапазоні 1-6 кваліфікаційних розрядів. Так, наприклад, електрогазозварник 3-го розряду повинен уміти:

• виконувати ручне, електродугове, газоелектричне, газове зварювання;
• робити автоматичне та напівавтоматичне зварювання простих деталей, вузлів та конструкцій з кольорових металів та сплавів, конструкційних сталей, деталей середньої складності, вузлів, конструкцій та трубопроводів з вуглецевих сталей;
• проводити кисневе, плазмове та газоелектричне, прямолінійне та криволінійне різання металів в різних положеннях, простих та середньої складності деталей з вуглецевих та легованих сталей, кольорових металів;
• проводити кисневе різання брухту за заданими розмірами;
• виконувати ручне електродугове, повітряне стругання простих та середньої складності деталей з різних сталей, чавуну, кольорових металів та сплавів у різних положеннях;
• проводити заварювання раковин та тріщин у деталях, вузлах та відливках середньої складності;
• робити попередній та супутній підігрів при зварюванні деталей з дотриманням заданого режиму;
• читати креслення деталей вузлів та конструкцій середньої складності.

знати:

• будову електрозварювальних машин, газозварювальної апаратури, автоматів та напівавтоматів;
• вимоги до якості робіт, у тому числі суміжних;
• способи підвищення якості робіт і продукції, види браку, його причини, методи запобігання і усунення;
• санітарно-гігієнічні норми безпечної праці, основні засоби та прийоми запобігання та гасіння пожеж на робочому місці і дільниці;
• правила керування підйомно-транспортним обладнанням і виконання стропальних робіт; сигналізації;
• виробничу інструкцію електрогазозварника і правила внутрішнього трудового розпорядку;
• тарифні ставки, норми і розцінки; порядок тарифікації робіт, присвоєння кваліфікаційних розрядів, перегляду норм і розцінок, встановлення технічно обгрунтованих норм;
• порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Санітарно гігієнічні умови та безпека праці

Ступінь тяжкості та напруженості праці

Зварникам доводиться працювати в найрізноманітніших місцях: і у виробничому цеху, і в полі, і на висоті, і під землею.

Фізичне навантаження лягає на зварника під час піднімання і переносу заготовок, деталей і конструкцій, а також виконання повільних рухів з пальником, коли інші частини тіла залишаються нерухомими. У цьому разі на м’язи спини і ніг припадає значне статичне навантаження. Встановлено, що у зварника втома виникає більше від статичної, ніж динамічної напруги. Напруженість праці зварника залежить від тривалого зосередженого спостереження за зоною зварки, від ступеня напруги зору.

Його робота вважається працею підвищеної важкості і шкідливості. Несприятливо діють на організм високі температури, ультрафіолетове випромінювання, шкідливі хімічні речовини (чадний газ, окис азоту, металеві аерозолі та ін.). Зварник часто працює в незручних позах (стоячи, сидячи, інколи і лежачи), у важкодоступних місцях з поганою витяжкою. Значному навантаженню під час виконання зварювальних робіт піддається центральна нервова система.

Обмеження щодо статті

Професія зварника в основному чоловіча, праця жінок на зварювальних роботах у зв’язку з підвищеною важкістю і шкідливістю обмежена. Забороняється застосування праці жінок при зварюванні в закритих ємкостях (цистернах, котлах тощо), а також при виконанні зварювальних робіт на висоті.

До виконання зварювальних робіт допускаються особи не молодші 18 років, які мають кваліфікаційне посвідчення і пройшли інструктаж з техніки безпеки. Вони повинні також пройти попередній медичний огляд.

Режим праці та відпочинку

Електрогазозварник працює 7-годинний робочий день, йому надається встановлена чинним законодавством відпустка, до якої додається певна кількість днів за важкі і шкідливі умови праці. Передбачені пільги в пенсійному забезпеченні: чоловіки мають право виходу на пенсію в 55 років при стажі роботи не менше 20 років, жінки при стажі роботи 15 років йдуть на пенсію в 50 років.

Ступінь тяжкості та напруженості праці

Праця зварника пов’язана з періодичною або постійною дією ряду несприятливих факторів. Перш за все це хімічний фактор, тобто утворення аерозолем при всіх видів зварювання; фізичний, тобто випромінювання дуги у видимій, ультрафіолетовій та інфрачервоній ділянках спектру; порушений параметрів мікроклімату і іонного складу повітря; електромагнітні хвилі при зварюванні та інші несприятливі фактори, які супроводжують зварювальний процес.

Аерозолі утворюються внаслідок високотемпературних фізико-хімічних реакцій у дупі містять токсичні речовини. При автоматичному і напівавтоматичному зварюванні під флюсом дуга і зварювальна ванна покриті шаром флюсу, в повітря робочої зони виділяється значно менше зварювального пилу, виключається також вплив на працюючих випромінювань оптичного діапазону, знижується токсичність аерозолей.

Технологічною особливістю зварювання кольорових металів – алюмінію, міді, титану та їх сплавів є необхідність захисту цих металів від кисню повітря відповідними газами з метою запобігання окисленню.

Найбільш часто у якості захисних газів використовують аргон, гелій, азот і деякі газові суміші. Застосування захисних газів збільшує інтенсивність випромінювання в ультрафіолетовій і видимій ділянках спектру. Іонізуючи кисень і азот повітря, ультрафіолетові дуги .прияють підвищенню вмісту озону і окислів азоту.

Усі види зварювання металів, за винятком зварювання під флюсом, є джерелом іскор і бризок розплавленого металу. Більшість з них супроводжується інфрачервоним випромінюванням.

При зварюванні під флюсом підручний оператор і зварник зазнають впливу пилу флюсу в період завантаження його у флюсоапарат, а також у випадку його засипання у шлакову ванну вручну.

Рівень шуму, що утворюється дугою і зварювальним обладнанням, як правило не перевищує норми. Проте при роботі в цехах, де рівень шуму перевищує допустимі норми, це негативно впливає на здоров’я робітника.

Особливі умови та фактори праці

Зварювальні роботи здійснюються в широкому діапазоні коливань температури повітря бід -25 °С до +40 °С. Необхідно створювати умови, при яких температура повітря на місці роботи зварників не повинна перевищувати для теплого періоду року в середньому і +22 – +23°С, при верхній межі +27С.

Зварювальний процес супроводжується значним тепловиділенням. Основним кліматоутворюючим фактором є інфрачервоне випромінювання зварювальної дуги та нагрівання деталей до 700-800 гр. С.

При ручному та напівавтоматичному зварюванні зварнику необхідно протягом тривалого часу утримувати в руці електродотримач або пальник напівавтомату піддаючись значному статичному навантаженню через вимушену робочу позу.

З метою захисту оточуючих від шкідливих факторів зварювання робоче місце зварника відгороджується переносними ширмами або щитами з матеріалів, що не горять.

Зварювання на відкритому повітрі під час дощу і грози забороняється. Забороняється також використання і збереження в місцях проведення зварювальних робіт вогненебезпечних матеріалів.

Робоче місце зварника повинно мати загальне і місцеве освітлення.

Місця можливого утворення і накопичення шкідливих газів необхідно обладнати вентиляцією, зварникам потрібне мати респіратори або противогази.

Заборонено ремонт зварювального устаткування, що знаходитеся під напругою.

Тривале використання зварювальних робіт може призводити до виникнення професійних, захворювань.

До широко відомих професійних відхилень у стані здоров’я зварників відноситься електроофтальмія, що обумовлена впливом ультрафіолетового випромінювання на незахищені органи зору. Електроофтальмія частіше виникає у робітників, зайнятих високоамперним аргонодуговим зварюванням і зварюванням міді. Її симптомами є різкий біль в очах, світлобоязливість, сльозотеча, набрякання кон’юнктиви (сполучної оболонки ока). При своєчасному наданні відповідної допомоги захворювання проходить протягом одного дня. На стан зорових функцій також негативно впливають постійне напруження                           зору, вимушене положення голови, аерозолі.

Хоча професійна патологія органів зору у зварників зустрічається не частіше, ніж у представників інших професій, проте саме вони скаржаться на різь в очах, сльозотечу, що свідчить про хронічне подразнення ока при виконанні зварювальних робіт.

Функціональні порушення дії органів зору у зварників проявляються також шляхом зниження кольоросприйняття, звужень поля зору щодо червоного, зниження світлочутливості.

Вже на початку професійної діяльності у зварників можуть виникати відхилення у функціонуванні верхніх дихальних шляхів. Так робітники з невеликим стажем відчувають сухість у носі, носові кровотечі, порушення нюху, дряпання в горлі, сухий кашель і осиплість голосу.

Можливості помилок, аварій, травматизму

Досить часто зварнику доводиться працювати у складних виробничих умовах – на великій висоті, стінах, фермах, перекриттях споруд, технологічних трубопроводах, що може стати причиною травматизму. Тому тут особливо важливо неухильно дотримуватись правил безпеки при роботі у монтажних умовах (на висоті) та електробезпеки. Адже будь-яки порушення цих умов можуть призвести до травми, тимчасової втрати працездатності, а інколи – до більш серйозних наслідків.

Наприклад при роботі без рукавиць можна одержати опік, а при торканні електротримачем деталей або конструкцій існує угроза ураження електричним струмом.

Працюючий зварник находиться в зоні розбризкування рідкого металу температурою понад 2000 гр. С, що також становить певну небезпеку.

Сучасний зварник, оснащений засобами індивідуальної безпеки, що є захистом від виробничого травматизму, дозволяє йому зберігати здоров’я та плідно працювати.

Вимоги професії до робітника

Необхідний рівень знань із загальноосвітніх дисциплін

Для оволодіння професією електрогазозварника необхідні грунтовні загальноосвітні знання з фізики, хімії, математики і креслення.

Медичні вимоги

Ця професія протипоказана особам з гіпертонічною хворобою, бронхіальною астмою, ревматизмом, порушенням опорно-рухового апарату.

Вимоги до схильностей та інтересів

Праця зварника різнобічна і вимагає багатьох знань і вмінь.

Він зобов’язаний мати грунтовні спеціальні теоретичні знання, широке технічне, творче мислення, бути загальноосвіченою людиною, бездоганно володіти практичними прийомами та навичками.

Професія газозварника підходить тим, хто має інтерес до техніки, любить фізично працювати, має умілі руки.

Психофізіологічні вимоги

Успішність професійної діяльності зварника значною мірою залежить від його психофізіологічних особливостей. Так, особам з сильною і врівноваженою нервовою системою легше пристосуватися до необхідності швидкого прийняття рішень і негайного їх виконання, що характерно для процесу зварювання. Проте такі люди важче переносять одноманітні операції, з яких у переважній мірі складається праця зварника. Тому оптимальне пристосування робітника до професії досягається за рахунок індивідуального стилю діяльності.

Зварник має вправно володіти своїми рухами, швидко опановувати рухові навички. Особливості рухів зварника і полягають у високій точності, безперервності, ритмічності, . регульованості темпу. Стан його вестибулярного апарату і повинен відповідати вимогам до робота на висоті.

Добре розвинений слух допомагає зварнику визначати довжину дути, нормальну роботу джерела живлення. Для успішної роботи йому необхідні розвинуті м’язові відчуття (кінестезія), точний окомір.

Дуже важливим для зварника є відчуття часу, точність відчуття його малих відрізків. Наприклад, якщо вести електрод уздовж шва занадто швидко, дуга не встигає розплавяти основний метал і метал електрода не зварюється з ним (вийде “недовар”); якщо ж вести електрод повільно, то перегріється основний метал і вийде пропал. Зварник повинен також добре розрізнювати кольори, відрізняти їх відтінки та яскравість (наприклад, розплавлений шлак – темніший, оранжево-червоного відтінку, а метал – більш світлий, жовтувато-білий). Зварнику необхідно мати швидку відновлюваність світлочутливості.

Вимоги до інтелекту

Високі вимоги ставляться до зорової та рухової пам’яті щодо відтворення еталонів кольорів та їх відтінків, особливостей складних форм і контурів конфігурацій зварювальних операцій і дій. Успіх дій зварника залежить також від рівня розвитку його короткочасної та оперативної пам’яті. Процес звач рювання вимагає від робітника зосередженості і стійкості уваги.

У роботі зварнику доводиться безперервно приймати рішення та впроваджувати їх у практичні дії. Тому вимоги до практичного мислення зварювальника дуже високі. Йому необхідно мати розвинену просторову уяву, невербальний інтелект, технічну культуру та кмітливість.

Необхідність залучати в процесі роботи знання з різних областей техніки, електротехніки, технології обробки металів тощо сприяють розвитку інтелектуальної сфери особи зварника і підвищують престиж цієї професії.

Робота зварника творча. Вона спрямована на пошук нових шляхів і рішень, поглиблення знань, виховання ініціативи.

Вимоги до емоційно-вольової сфери

Робота в важких умовах, виконання одноманітних операцій вимагають від зварника емоційної стійкості, розвинутої вольової регуляції. Почуття спокою і впевненості в собі допомагають зварнику справлятися з виробничими завданнями швидше, чіткіше та з високою якістю виконання.

Вимоги до морально-ділових якостей

Зварнику повинні бути притаманні самостійність, рішучість, акуратність у роботі, зібраність, наполегливість у подоланні труднощів, відповідальність. Ці якості забезпечують йому досягання високої продуктивності праці.

Протипоказання до навчання та виконання професійних обов’язків

• Медичні протипоказання до навчання та роботи
• Психофізіологічні обмеження щодо засвоєння професії та роботи

Перелік медичних протипоказань до навчання та роботи за професією електрогазозварника

• Органічні захворювання і виражені функціональні порушення центральної нервової системи.
• Психічні захворювання, наприклад епілепсія.
• Захворювання периферичної нервової системи.
• Захворювання, серцево-судинної системи (вади серця, гіпертонічна хвороба, виражена нейроциркулярна дистонія, ішемічна хвороба серця).
• Захворювання ендокринної системи.
• Захворювання бронхо-легеневого апарату (хронічний бронхіт, емфізема легень, хронічна пневмонія, пневмосклероз).
• Виражені захворювання верхніх дихальних шляхів (ринофарингіти, ларингіти та часто рецидивуючі захворювання придаткових порожнин носа).
• Хронічні захворюзання печінки і часто рецидизуючі захворювання жовчо-вивідних шляхів (хронічний гепатит, гепатохолецистит).
• Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки. Хронічні захворювання нирок (гломерулонефрит та інші).
• Захворювання органу слуху (отосклероз, неврити слухових нервів та інші хронічні захворювання вуха, що викликають стійке пониження слуху).
• Порушення функції вестибулярного апарату.
• Хронічні захворювання переднього відрізка ока, в тому числі сльозовідвідних шляхів, рецидизуючі захворювання сітчастої оболонки і зорового нерву; глаукома, катаракта, пониження гостроти зору, порушення бінокулярності, кольоровідчуття.
• Хронічні захворювання шкіри.
• Стійке порушення менструального циклу, запальні захворювання жіночих статевих органів з частими загостреннями.
• Алергічні захворювання (кропивниця, ангіоневротичний набряк, бронхіальна астма та інше).

Психофізіологічні та психологічні обмеження

До психофізіологічних і психологічних обмежень щодо навчання та роботи за професією електрогазозварника відносять емоційну нестабільність, нестійку увагу, розсіяність, заторможеність у прийнятті рішень, обмежене розрізняння кольорів і відтінків, недостатню швидкість і точність сенсомоторних реакцій, безвідповідальність.

Заробіток

• Наявність заробітку під час навчання.
• Вірогідний регіональний середній заробіток по професії.
• Середній заробіток по професії на конкретних підприємствах (закладах, установах) регіону.

Заробіток електрогазозварника залежить віл обсягів виконуваних робіт, кваліфікаційного розряду, форми власності та спеціалізації підприємства (організації, установи), де він працює.

Початковим кваліфікаційним розрядом робітника є перший, найвищим – шостий. Кожному розрядові відповідає тарифна ставка. Чим вищий розряд, тим вона вища. Як правило, тарифна ставка зварника вища від ставок по інших професіях на 15 відсотків.

Крім того, заробітна плата електрогазозварника залежить від умов оплати праці підприємств (організацій). Заробіток зварника приватної фірми, підприємства або майстерні виший, ніж на аналогічних державних. Висококваліфікований робітник отримує значно більше за свого менш досвідченого колегу.

Заробіток електрогазозварників у різних регіонах України коливається і може значно відрізнятися від середніх показників.

Перспективи зайнятості

Ймовірність працевлаштування за професією електрогазозварника досить висока. Потреба у робітниках цієї професії постійна і має тенденцію до зростання. У переважній більшості регіонів України електрогазозварники без особливих ускладнень знаходять роботу в будівельних організаціях, на фабриках і заводах, у авторемонтних майстернях та станціях технічного обслуговування тощо. Таким чином, професія електрогазозварника має сталий попит на ринку праці.

Ризик безробіття у зварників мінімальний і пов’язаний перш за все з недостатньою кваліфікацією та досвідом роботи. Висококваліфіковані електрогазозварники, які володіють суміжними професіями, мають більші шанси щодо працевлаштування, в тому числі в порядку міждержавного обміну робочою силою.

Підвищення кваліфікації

Ймовірність працевлаштування за професією електрогазозварника досить висока.

Професія електрогазозварника має сталий попит на регіональному ринку праці на підприємствах таких видів економічної діяльності:

• будівництво;
• транспорт;
• обробна та добувна промисловість;
• операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам;
• охорона здоров’я та соціальна допомога.

Ризик безробіття у зварників мінімальний і пов’язаний перш за все з недостатньою кваліфікацію та досвідом роботи.

Попитом на регіональному ринку праці користуються чоловіки.